Таких дерунів я більше ніде не зустрічала. В Україні в ресторанах іноді можна зустріти деруни з сиром, тільки цей сир подають окремо, що все змінює!
Моя бабуся робила деруни з сирною і з м'ясною начинкою. М'ясна мені чомусь не дуже подобається. А ось сирну дуже любила і люблю. Бабусі вже давно немає з нами, але спогади вічні... Досі пам'ятаю аромат з каструлі, до якої бабуся складала всі деруни. Вона ставила деруни на піч, де вони цілий день залишалися теплими. Бабуся жила в селі й роботи було багато. Кожен, хто зголоднів, після важкої роботи міг завжди покуштувати деруни теплими.
На жаль, коли бабуся ще могла розповісти, в чому секрет дерунів, я ще була маленька і взагалі не цікавилася кулінарією. Коли виросла, дуже багато разів намагалася відтворити їх, і довго мені це не вдавалося.
Врешті я знайшла усі відповіді на свої питання. Все виявилось досить просто и складно водночас: необхідно правильно смажити деруни, дотримуватися певних пропорцій шарів і спритно їх перевертати. Перші деруни обов'язково вийдуть "кострубатими". А якщо ні, я щиро порадію за вас!
